5% для ветеранського бізнесу: обіцянка є, процедури немає
Ветеранам потрібні не лише слова підтримки!
Потрібні реальні можливості: контракти, приміщення для роботи, зрозумілі правила, простий порядок дій і відповідальні люди, до яких можна звернутися.
Закон України «Про ветеранське підприємництво» передбачив для ветеранського бізнесу дві дуже практичні речі.
Перша — до 5% зарезервованих контрактів у межах відповідних бюджетних програм.
Друга — можливість орендувати державне або комунальне майно без аукціону для підприємницької діяльності.
На папері це виглядає правильно і красиво.
Тому ГО «ЗАХИСТ ОБОРОННИХ ФОНДІВ» вирішила перевірити просту річ: як цим правом реально скористатися?
Ми направили запити до органів влади. Нас цікавили не загальні слова, а практичні відповіді:
де побачити зарезервовані контракти?
як ветеранському бізнесу податися?
хто відповідає за ці 5%?
де перелік майна, яке можна орендувати без аукціону?
куди подавати заяву?
який порядок розгляду?
Відповіді органів влади показали дуже неприємну картину:
право записали, але механізму реалізації цього права для ветерана досі немає.
По 5% зарезервованих контрактів органи фактично підтверджують: чинне закупівельне законодавство не дає готової процедури, яка дозволяє замовникам реально укладати такі контракти для ветеранського бізнесу.
Іншими словами, бюджетні програми є, державні закупівлі проводяться, кошти витрачаються. Але зрозумілого механізму, як саме з цих програм зарезервувати до 5% для суб’єктів ветеранського підприємництва, досі немає.
Новий закон про публічні закупівлі (знаходиться на підписі у Президента України) вже вводить поняття «зарезервований контракт».
Але сама назва ще не відкриває ветерану доступ до контракту.
Для повного запуску цього інструменту потрібне ще додаткове законодавче врегулювання.
Тобто виходить така конструкція:
один закон пообіцяв ветеранам право;
другий закон назвав це право;
але щоб ним скористатися, потрібен ще третій закон.
На практиці це означає просту річ: ветеран досі не може зайти в систему і побачити — ось контракт, ось умови, ось порядок участі, ось відповідальна особа.
Право вже записане.
Назва інструменту вже з’явилася.
Але дороги до реального контракту ветеранський бізнес поки не отримав.
Схожа ситуація і з орендою державного та комунального майна.
Закон про ветеранське підприємництво вже вносив зміни до Закону про оренду державного і комунального майна. Але ці зміни не створили повноцінний механізм нової оренди без аукціону саме для суб’єктів ветеранського підприємництва.
Вони стосуються іншого питання — автоматичного продовження вже укладених договорів оренди для учасників бойових дій.
Тобто право для ветеранського бізнесу вже записали, але практичної дороги до нього досі не проклали.
А ветеран не повинен сам шукати, де загубився механізм: у законі, постанові чи між кабінетами відповідальних органів.
Якщо держава записала право — вона має дати інструкцію.
Якщо держава пообіцяла 5% контрактів — вона має показати, де ці контракти.
Якщо держава пообіцяла майно для бізнесу — вона має показати перелік майна і порядок його отримання.
Вже під час аналізу відповідей органів влади було повідомлено про затвердження Кабміном Державної цільової програми з підтримки ветеранського підприємництва на 2026–2028 роки.
Це важливий крок.
Але він не спростовує наші висновки. Навпаки — підтверджує їх.
Бо сам факт затвердження програми свідчить: для реального запуску потрібні наступні дії — зміни до законів, підзаконні акти, відповідальні органи, строки, процедури, переліки майна і реальні закупівлі.
Поки текст програми не оприлюднений, але з публічних повідомлень уже видно важливий нюанс: спеціальні державні контракти згадуються для ветеранського бізнесу, який працевлаштовує людей з інвалідністю внаслідок війни.
Це потрібна і правильна підтримка.
Але Закон «Про ветеранське підприємництво» говорить ширше — про зарезервовані контракти для суб’єктів ветеранського підприємництва загалом.
Тому ключові питання залишаються такі:
коли право ветерана перестане бути пунктом у документі й стане реальною можливістю для бізнесу?
чи не буде право, записане для всього ветеранського бізнесу, на практиці звужене лише до окремої категорії підприємств?
ГО «ЗАХИСТ ОБОРОННИХ ФОНДІВ» продовжить моніторити, як держава запускає ці механізми на практиці.
Бо ветеранському бізнесу потрібні не лише програми і красиві формулювання.
Йому потрібні зрозумілі правила, відкриті процедури, відповідальні особи, реальні контракти і реальний доступ до майна.
